Проаналізовано досвід соціально-економічного та духовного розвитку України за роки незалежності. Висвітлено історичні аспекти становлення України як держави, розкрито правові основи державності, розглянуто питання української культури другої половини ХХ ст.

Проанализирован опыт социально-экономического и духовного развития Украины за годы независимости. Освещены исторические аспекты становления Украины как государства, раскрыты правовые основы государственности, рассмотрены вопросы украинской культуры второй половины ХХ ст.

Висвітлено проблему встановлення авторства та персоніфікації історіографії українських національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. для з'ясування багатьох явищ політичного життя, визначення вкладу того чи іншого автора в розробку даної проблеми. Наведено таблицю псевдонімів і криптонімів дослідників даного питання. Вміщено стислий перелік псівдономів авторів публікацій про українські національно-визвольні змагання даного періоду.

Освещена проблема установления авторства и персонификации историографии украинских национально-освободительных движений 1917 - 1921 гг. для согласования множества явлений политической жизни, определения вклада того или иного автора в разработку данной проблемы. Приведена таблица псевдонимов и криптонимов исследователей данного вопроса. Помещен короткий указатель псевдонимов авторов публикаций про украинские национально-освободительное движение данного периода.

Проаналізовано етапи формування суспільного та державного ладу, права, суду та судового процесу від рабовласницької доби до сьогодення. Розглянуто процеси інституалізації державних структур, простежено історичну еволюцію норм інститутів права. Досліджено особливості виникнення Київської Русі, її державний устрій, джерела та характерні риси галузі права. Розглянуто історію розвитку України в період народно-визвольної війни (1648 - 1654 рр.), кризу та розпад феодально-кріпосницького ладу в 1860 - 1870 рр., період відродження української державності в 1917 - 1920 рр. Висвітлено процеси входження західноукраїнських земель до складу УРСР, розпад РСР і відродження Української незалежної держави.

Висвітлено джерела права України від найдавніших часів до 1990-х рр. , наведено його складові (звичайне право, норми моралі, етики, свідомості народу). Розглянуто етапи розвитку українського права: існування української держави - Київської Русі, початок XVII - середина XVII ст., середина XVІІ - XVIII ст., ХІХ ст., початок ХХ ст., періоди незалежної української держави (1917 - 1921 рр.), будівництва соціалізму (1917 - 1935 рр.), повної та остаточної перемоги соціалізму (1936 - 1991 рр.). Показано особливий вплив духовного рівня українського народу на формування загального права.

Висвітлено основні питання теорії та історії держави і права, конституційного права України. Викладено основи адміністративного, цивільного, сімейного, трудового, земельного, екологічного, житлового, фінансового і кримінального права, правові основи підприємницької діяльності, систему і функції правоохоронних органів України тощо.

Освещены основные вопросы теории и истории государства и права, конституционного права Украины. Изложены основы административного, гражданского, семейного, трудового, земельного, экологического, жилищного, финансового и криминального права, правовые основы предпринимательской деятельности, система и функции правохранительных органов Украины и др.

Розглянуто основні питання теорії та історії держави і права, конституційного права України. Висвітлено основи адміністративного, цивільного, сімейного, трудового, земельного, екологічного, житлового, фінансового, кримінального права, правові основи підприємницької діяльності. Описана чинна система правоохоронних органів України.

Рассмотрены основные вопросы теории и истории государства и права, конституционного права Украины. Изложены основы административного, гражданского, семейного, трудового, земельного, экологического, жилищного, финансового, криминального права, правовые основы предпринимательской деятельности. Описана действующая система правоохранительных органов Украины.

Висвітлено історію українського державотворення доби національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Розкрито методологічні засади історіографії української державності, правові засади української держави гетьмана П.Скоропадського. Проаналізовано становлення Західно-Української Народної Республіки, описано процеси культурно-національного відродження України за революційної доби. Розглянуто основні напрями європейської політики країни в 1917 - 1921 рр.

Освещена история развития украинской государственности периода национально-освободительных соревнований 1917 - 1921 гг. Раскрыты методологические основы историографии украинской государственности, правовые основы украинского государства гетмана П.Скоропадского. Проанализировано становление Западно-Украинской Народной Республики, описаны процессы культурно-национального возрождения Украины в революционный период. Рассмотрены основные направления европейской политики страны в 1917 - 1921 гг.

Досліджено історіографію українського державотворення доби національно-визвольних змагань (1917 - 1921 рр.). На широкому історіографічному та фактичному матеріалі розглянуто провідні тенденції в нагромадженні знань з історії національного державотворення революційної доби. Виявлено, систематизовано та охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії українських національно-визвольних змагань (1917 -1921 рр.) за період 1917 - 2003 рр. До історіографічного аналізу залучено основні публікації з проблеми українських та зарубіжних учених. Зазначено, що домінуюче місце посідає історіографічний аналіз наукового доробку сучасних вітчизняних дослідників, опублікованого після проголошення суверенітету та державної незалежності України. Встановлено внесок дослідників у вивчення державотворчих, зовнішньополітичних, соціально-економічних, військових, культурно-освітніх та релігійних процесів в Україні доби національно-визвольних змагань (1917 - 1921 рр.), визначено проблеми, що потребують подальшого вивчення, переосмислення та наукової інтерпретації.

Висвітлено проблеми українознавства як науки, основні етапи етногенезу українців, їх участь у культуро-, державо- та націєтворчих процесах. Розкрито етнодемографічні аспекти проблеми походження українського народу, світоглядні основи українського культуротворення. Розглянуто проблему національної освіти на західноукраїнських землях. Визначено місце і роль українознавства за сучасних глобалізаційних умов.

Досліджено взаємозв'язки етнологічних наукових центрів українських земель, які упродовж досліджуваного періоду входили до складу Російської імперії та СРСР, із європейським науковим середовищем. Праці українських етнологів, а також методологічні принципи, які вони враховували, розглянуто у контексті розвитку світової етнологічної думки. Виділено наукові школи в українській етнології другої половини ХІХ ст. - 1920-х рр.

Показано можливість удосконалення процесу побудови та управління радіоелектронними засобами за допомогою приладів багатофункціонального призначення, що використовують віртуальний простір та технологію віртуальних приладів.

Розкрито внесок вчених історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка у розвиток краєзнавства на сучасному етапі. Висвітлено традиції вшанування пам'яті великого Кобзаря, а також діяльність наукових установ, навчальних закладів і наукових товариств у галузі києвознавства. Розглянуто проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку Києва. Увагу приділено розвитку в місті науки, культури та мистецтва, плеканню духовності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)502

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)611/612-523.1 + Т3(4УКР)611-32

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6 %) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б - 97 (40,4 %) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 - 42 (29,4 %) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6 %) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1 %) - на рівні гомілки, у 6 (14,3 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3 %) - ампутація пальців. У 15 (35,7 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0 %) - на рівні гомілки, у 16 (15,8 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8 %) - ампутація пальців. У 60 (59,4 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9 %) - на рівні гомілки, у 6 (6,2 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3 %) - ампутація пальців. У 29 (29,9 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки: розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування.

Проаналізовано історіографію діяльності та роль національної еліти в добу Української революції 1917 - 1921 рр. На широкому історіографічному та фактичному матеріалі досліджено провідні тенденції й основні етапи в нагромадженні знань з історії діяльності національної еліти та її ролі в державотворчих процесах революційної доби. Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з досліджуваної проблеми з 1917 р. до 2017 р. До історіографічного аналізу залучено основні публікації з проблеми українських і зарубіжних дослідників. Домінуюче місце посідає історіографічний аналіз наукового доробку сучасних вітчизняних дослідників, опублікованого за умов державної незалежності України. Проаналізовано внесок дослідників у вивчення діяльності та державотворчої ролі політичної, військової, науково-освітянської, культурно-мистецької, духовної та дипломатичної еліти 1917 - 1921 рр. Виокремлено коло проблем, що потребують подальшого вивчення, переосмислення та наукової інтерпретації.

Обговорено концептуальні питання туризмознавства та досвід зарубіжних країн з правового регулювання й розвитку історико-культурного туризму, ресурси та потенційні можливості розвитку історико-культурного туризму в Україні. Висвітлено історію розвитку туризму та екскурсійної справи в Україні, релігійний, етнічний та військово-історичний складники українського та зарубіжного туризму.

Висвітлено відомі, маловідомі та дискусійні питання щодо Національної символіки в умовах розгортання подій Української революції 1917 - 1921 рр. у Києві. Звернено увагу на хроніку непокори - повстання проти влади в Києві в 1917— 1920 рр., втрати Київщини в 1932 - 1933рр., політичні репресії щодо учителів Києва у 1937 - 1938 рр. Розглянуто історію будівництва та перспективи музеєфікації загадкових «Сталінських» тунелів під Дніпром. Вказано перспективи розвитку релігійного туризму на Київщині.

Розглянуто концептуальні питання історичного туризмознавства, історію туризму та екскурсійну справу в Україні та світі. Висвітлено досвід зарубіжних країн з розвитку історико-культурного туризму, український та зарубіжний досвід етнотуризму. Охарактеризовано історико-культурний туризм як чинник сталого розвитку регіонів України. Розкрито роль туристичного краєзнавства у вивченні та популяризації історико-культурної спадщини України. Висвітлено історико-культурну і релігійну спадщину Києва та ЇЇ використання в туристично-екскурсійній галузі.